Проти цензури в Інтернеті

Чорною стрічкою «Зупини цензуру» на логотипі сайту ініціативна група блогової мережі ВКурсі висловлює свою солідарність з протестами Інтернет-громадськості проти можливого прийняття Stop Online Piracy Act (SOPA) та Protect Intellectual Property Act (PIPA) 24 січня 2012 р., і закликає власників Інтернет-ресурсів приєднатись до всесвітньої акції.


Ми вважаємо законопроекти SOPA та PIPA початком уведення мережевої цензури на інформацію та звертаємо увагу українських користувачів на залежність світового Інтернету від рішень федеральних органів Сполучених Штатів Америки. Оскільки більша частина Інтернет-інфраструктури зосереджена на території США, нормативне регулювання Мережі в окремо взятій країні автоматично впливає на політику щодо делегування доменних імен та розповсюдження інформації на планеті — відтак дані законопроекти обмежують свободу користувачів Інтернету по всьому світу.

На даний момент незгоду з проектом SOPA висловили компанії «Wikimedia», «Google», «Facebook», «Twitter», «Mozilla», «Yahoo!», «WordPress», «Tumblr», «LinkedIn», «eBay», «Reddit», «GoDaddy», AOL та мільйони користувачів соціальних мереж. Ви також можете внести свою частку, доєднавшись до загальномережевої акції протесту на сайті «Stop American Censorship».

4 коментарі

Максим Татарченко
+1

І воно дає свої результати.
habrahabr.ru/blogs/copyright/136600/
Так тримати.
Святослав Вишинський
«В Україні ж на це просто ніхто не звертав увагу! Навіть найпросунутіші інтелектуали, які так захоплювалися нью-йоркським виступами руху «occupy», цього разу просто вирішили, що виступи проти SOPA для України не актуальні. Ніхто не вірив, що таке може бути і в нас. Людоньки, але в нас може бути і не таке! Наступним кроком після закриття EX.ua буде погром торрентів. Їх знищення насправді не являє жодної технічної проблеми. Лише організаційні». (Захар Попович, «Закриття EX.ua – узаконене пограбування 5 млн. українців»)
Іван Білик
Американські політики взагалі «надто добрі» люди. Ось приклад їхньої «доброти»:

Івана Телегуз: безневинному українцю винесено смертний вирок у штаті Вірджинія, США

Дату страти призначено на весну 2012 року

Іван Телегуз народився в 1978 році в маленькому містечку Кам'янка, яке на той час було розташоване на території Радянського Союзу, а зараз – на Західній Україні.
Зазнавши страшних релігійних переслідувань через християнське віросповідання, сім’я Телегуз була змушена покинути батьківщину, і зрештою осіла в США. Пан Телегуз ніколи не подавав документи на отримання громадянства США, оскільки він пишається своєю приналежність до українського народу. Фото сім’ї Телегуз, зроблене перед виїздом
з СРСР

У 2006 році Івана Телегуза був засуджено на смертну кару по звинуваченню у замовленні вбивства своєї колишньої дівчини двом чоловікам, Хетріку і Гілксу. Однак після оголошення вироку з’явилася нова інформація, з якої випливає, що Іван є безневинним.

Присяжним, що засудили пана Телегуза, не було надано жодної інформації, яка могла з виправдати звинуваченого і вказати на причетність інших осіб до скоєного злочину. Зокрема, після суду обидва головних свідка, Сафанов і Гілкс, визнали, що вони брехали, звинувачуючи Івана у замовленні вбивства.
Гілкс зізнався, що його свідчення сфабриковані в ході судового розгляду під тиском з боку держави, адже за звинувачення Івана йому пообіцяли менш сувору міру покарання. Він визнає, що немає підстав вважати Івана замовником вбивства. Сафанов також відмовився від своїх свідчень і зізнався, що Іван ніколи не говорив йому про вбивство. Третій основний свідок, Хетрік, відмовляється обговорювати справу із адвокатами Івана Телегуза.

Пан Телегуз зараз перебуває у камері смертників штату Вірджинія і бореться за те, щоб із нього було знято помилкове звинувачення — результат нехтування суттєвими доказами безневинності. Тюремні умови є суворими, в’язень перебуває в абсолютній ізоляції. Івана тримають в одномісній бетонній камері із сталевими дверима майже 24 години на добу; тюремні правила вимагають, щоб навіть їв він на самоті у власній камері. Його виводять із камери виключно для того, щоб прийняти душ і іноді побути годину у маленькій одномісній клітці на дворі.
Уповноважений з прав людини пані Ніна Карпачова вперше взяла участь у справі в серпні 2010 року. Україну не було повідомлено про арешт пана Телегуза (відсутній консульський запис про усне чи письмове надання інформації), що є порушенням Віденської конвенції про консульські зносини.

У пана Телегуза надзвичайно мало часу, і він відчайдушно потребує допомоги з боку українського уряду. Саме тому в кінці січня 2012 року американський адвокат Софі Уокер приїжджає до Україні для того, щоб обговорити справу із представниками української влади та неурядових організації, адже процес отримання паном Телегузом громадянства України суттєво затягнувся.

Для отримання додаткової інформації звертайтеся електронною поштою diana.goldshtein@reprieve.org.uk, телефонуйте +44 20 7427 1094 або переходьте за посиланням www.reprieve.org.uk/cases/ivanteleguz/

Святослав Вишинський
«В канун эры запретов, в канун эпохи стерильных, фармацевтически чистых „хороших“ имбецилов...» (Сергей Доренко):

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте